Науковці з Каліфорнійського університету в Ріверсайді висунули нову гіпотезу про те, що Венера могла мати свій супутник, але через повільне обертання планети він поступово наближався до неї і врешті-решт впав на поверхню.
Дослідження та його результати
Дослідження, опубліковане у The Astrophysical Journal, показало, що гравітація Венери та її добове обертання не дозволяли супутнику залишатися на стабільній орбіті. На відміну від Місяця, який віддаляється від Землі, супутник Венери мав би наближатися до планети, поки не стався б зіткнення.
Вплив на геологію та клімат Венери
Моделювання, проведене в рамках дослідження, доводить, що чим масивніший супутник, тим швидше він падає на поверхню планети. Таке зіткнення могло суттєво змінити геологію та клімат Венери, знищивши потенційні океани чи умови для життя.
Значення для пошуку екзопланет
Ці висновки також мають важливе значення для пошуку екзопланет. Дослідження показує, що повільне обертання планет може призводити до втрати їхніх супутників, що, в свою чергу, впливає на можливість існування життя на таких планетах.
Фото: Pexels/Zelch Csaba